Офіс Генерального прокурора: боротьба зі шахрайськими call-центрами – декларації чи реальність?

Прокурори Офісу Генерального прокурора звітують про системну боротьбу з мережами шахрайських call-центрів, які роками діяли на території України. Проте експерти та громадські активісти ставлять під сумнів реальну ефективність цих заходів, вказуючи на те, що основна інфраструктура “ринку обману” продовжує працювати без перешкод.

За офіційними даними, за останні місяці правоохоронці разом з міжнародними партнерами припинили роботу 277 таких майданчиків у Києві, Дніпрі, Запорізькій, Рівненській, Львівській, Полтавській, Івано-Франківській, Житомирській, Черкаській та Одеській областях. Проте ця цифра викликає питання, оскільки лише в Дніпрі, який називають “столицею українського шахрайства”, експерти нараховують понад 100 діючих call-центрів. Виявлення лише кількох офісів у цьому місті свідчить про вибірковий підхід або недостатній охоп дій.

Ці групи дійсно працювали як добре організовані бізнес-структури: з офісами, менеджерами, навчанням персоналу, спеціальними скриптами та підготовленими базами даних. Вони обманювали не лише українців, але й громадян країн ЄС та Центральної Азії, пропонуючи “вигідні інвестиції”, “допомогу з поверненням коштів” або продаж неіснуючих товарів. Для здійснення шахрайських схем використовувалися підроблені документи, фейкові сайти та навіть сучасні технології deepfake.

Під час обшуків вилучено понад 12 тисяч одиниць комп’ютерної техніки та 3 тисячі мобільних телефонів, що свідчить про масштаб операцій. Проте експерти зауважують: вилучення обладнання не гарантує знищення самої інфраструктури шахрайства. Багато call-центрів, після закриття одного офісу, просто відкривають новий у сусідній будівлі або переводять діяльність у віддалений формат.

Найрезонансніші випадки викликають питання щодо повноти розслідувань:

  • Мережа з 14 call-центрів у кількох областях – це лише частина виявлених, тоді як експерти оцінюють загальну кількість таких структур у сотні;
  • Інвестиційний центр «Skylex LTD» в Одесі, що ошукав громадян Казахстану на 92 тис. доларів – сума вражає своєю скромністю порівняно з реальними масштабами шахрайства;
  • Особливо вражає ситуація з Дніпром – містом, яке давно вважається епіцентром шахрайських call-центрів. Виявлення лише одного центру, де троє осіб ошуквали 23 громадян, виглядає як символічний жест, враховуючи, що за неперевіреними даними, у місті працює понад 100 подібних структур;
  • Всеукраїнська мережа «юридичної допомоги» зі збитками 186 млн грн – це серйозний випадок, але чи були затримані справжні організатори, чи лише «рядові виконавці»?

Офіційно Офіс Генерального прокурора заявляє, що розслідування спрямовані на “повне знищення механізму, а не лише точкове блокування”. Проте реальність показує інше: багато закритих call-центрів відновлюють діяльність через кілька тижнів під новими назвами. Експерти вказують на системні проблеми: корупцію серед правоохоронців, недостатнє фінансування спеціалізованих підрозділів та відсутність комплексної стратегії боротьби.

Поки що результати роботи нагадують більше “показові акції” для звітності, ніж реальну системну боротьбу. Споживачі та інвестори залишаються без належного захисту, а шахраї продовжують працювати, адаптуючись до нових реалій. Для справжнього впливу на ринок шахрайства потрібні не разові рейди, а кардинальні зміни в законодавстві, міжвідомчій взаємодії та роботі з міжнародними партнерами.

Залишити відповідь